Як надати первинну психологічну допомогу дорослому під час війни.

 Для того щоб поліпшити психічний стан людини, дайте їй змогу:

- висловитися за потреби, а потім намагайтеся повернути її до раціональності. Ставте прості короткі запитання та схвалюйте її дії, наприклад так: «Як ви дісталися до сховища?» … відповідь… «Ви дуже уважна й рішуча людина!»;

- подбати про себе. У жодному разі не давайте людині змоги грати роль «жертви», тобто використовувати екстремальну ситуацію, щоб отримати вигоду — «Я не можу нічого робити, адже я пережив (-ла) такі страшні події». Наприклад, не пропонуйте їй пляшку з водою, аби вона могла попити, натомість скажіть: «Вода стоїть біля дверей, підіть і візьміть собі воду»;

- поспілкуватися з іншими потерпілими. Приміром, учасники стресогенної ситуації можуть обмінятися номерами телефонів чи домовитися про зустріч;

- подивитися на ситуацію інакше. Покажіть, що навіть зі стресогенної ситуації можна винести щось корисне. Нехай людина поміркує, якого досвіду набула й чого навчилася, чому змогла запобігти завдяки своїм зваженим діям та рішенням.

Поради психологів під час воєнного періоду.

 

Що треба робити, щоб зберегти психіку

 

Що треба робити, щоб зберегти психіку:

1. Спати за будь-якої можливості ― вночі, вдень ви маєте спати, адже брак сну рано чи пізно призведе до нервового зриву. Замість того, щоб підтримати дитину, ви будете її лякати. Якщо є можливість ― приймайте заспокійливе.

Якщо ви зовсім не можете спати:

• поставте телефон у режим польоту;
• увімкніть таймер на 30 хвилин;
• закрийте очі й витратьте цей час на концентрацію на власному диханні;
• дихати треба глибше, ніж звичайно, і видих має бути вдвічі глибшим за вдих.

2. Їсти й пити, навіть, якщо не хочеться. Зараз треба ставитися до їжі та води як до ліків. Не можете їсти й пити ― ставте таймер. Пийте солодкий чай, випийте йогурт, з’їжте шоколадку.  Для того, щоб у вас були сили піклуватися про дітей, і тому що травлення зменшує загальний рівень стресу.
3. Не читати новини весь час.

Замість того, щоб постійно сидіти в телефоні й стежити за останніми новинами, краще себе відволікти. Почитайте книжку, пограйте в комп’ютерні ігри ― робіть будь-що, тільки не накручуйте себе.

Адже задання батьків зараз ― дбати про наше нове покоління. Ви маєте максимально попіклуватися про психічне здоров’я наших дітей.

Синдром провини вцілілого

 

Як заспокоїти дитину під час воєнних дій?

 

"Зараз дуже складна ситуація. Сталося те, чого ми побоювалися. І нам важливо бути дуже зібраними і допомагати один одному. Ми разом. 

Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці. Ми можемо чути страшні звуки, навкруги люди можуть боятися. Можливо, нам треба буде перейти у безпечніше місце. Які речі або іграшки ти б хотів взяти з собою?

Ти пам'ятаєш, що зараз дуже важливо робити те, що я говорю. Мені самій страшно. Але я впевнена, що ми впораємося. Наша армія зараз нас захищає".

• Якщо є можливість, запропонуйте дитині рух, дихання.
• Дайте дитині відповідальність, наприклад, стежити за іграшкою.
• Поставте телефон на зарядку і дайте дитині пограти в тетрис чи інші ігри.
• Якщо дитина трясеться (або ви бачите страх), можна попросити дитину, щоб вона дуже сильно стиснула вашу руку.
• Варто багато обійматися.
• Важливо давати по ковтку води.
• Чудово, якщо вдасться розсмішити дитину.
• Якщо дитина маленька – тримайте животик до живота, як кенгуру, і намагайтеся простукувати долонею спину – 1 легкий стук на секунду.
• Покачайте дитину, почніть співати разом.
• Пропонуйте вибір із двох дій: ти хочеш пити чай чи воду, дивитись мультфільм чи грати.
• Якщо відчуваєте, що в малечі холодні руки та її трусить – розтирайте руки, розмовляйте, давайте пити солодкий чай.

Тренінгове заняття 1 В "Поведінка в конфліктних ситуаціях"

 

Заняття 1 А "Стратегії подолання конфліктів"